Тема: Емма Андієвська «Казка про яян». Добро і любов до світу. Порушення питань моралі,     

           дружби, сили слова.

Мета: продовжити роботу над твором Емми Андієвської «Каз­ка про яян», опрацювати зміст  

           твору, його виховне і повчальне значення; допомогти глибше усвідомити притчовий зміст

           і художню цінність казки; розвивати культуру зв'язного мовлення, абстрактне, логіч­не і

           критичне мислення, пам'ять, увагу, вміння грамотно висловлювати думку; формувати

           естетичні смаки; вихову­вати непримиренність до зла, жорстокості, надмірної влас­ної

           хвалькуватості,; прищеплювати доброту, почуття милосердя, повагу до літніх людей,  

           друзів.

Обладнання: епіграф уроку, зелені та червоні аркуші, презентація, кошик, «долоньки», папірці,

                       картки для роботи в групах та самостійної роботи, «карта самооцінювання», схеми,   

                       мелодії.

Епіграф: Найщасливіша та людина, яка дає щастя найбільшій кількості людей.

                                                                                                      Дені Дідро.

Методи та прийоми: Гра «Кошик», літературна гра «Світлофор», інсценізація, робота в групі,

                                    випереджальне завдання, гра «Вилучи зайве», «Мозковий штурм»,

                                    рефлексія, «Незакінчене речення», «міркуємо над прочитаним», «Творча

                                    лабораторія письменниці», фанфік.

                                                                         Хід уроку

І. організаційний момент.

             

1.      Емоційна настанова на урок. Гра «Кошик»

Слово вчителя.

                     Сьогодні хочу привітати

                     Вас, друзі, на занятті цім.

                     Натхнення в праці побажати,

                     Щоб затишно було нам всім.

                     А все, що в праці заважає,

                     Та інколи псує життя,

                     Ми викинемо без вагання

                     В оцей ось кошик для сміття.

Давайте зараз позбудемося тих почуттів, які нам заважатимуть сьогодні працювати. На столах перед вами паперові листочки. Напишіть на них все, що може нам стати на заваді і вкиньте в оцей ось кошик. Особисто я відчуваю невеличке хвилювання – тож зараз охоче його позбудуся.

(Учитель кидає у кошик папірець із написом «хвилювання», учні пишуть на папірцях свої негативні почуття і вкидають у кошик).

                          І ось тепер ми готові працювати.

                         Тож до роботи, адже наш девіз:

           

Ми працюємо щоденно!

Ми працюємо натхненно!

А завдання наше таке:

“Віднайди у людині “людське”!

           

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Недарма кажуть, що гордість, висока самосвідомість, прагнення духовної досконалості – риси національного характеру українського жіноцтва, а також традиція, яка тягнеться від давніх часів – від княгині Ольги, Насті Лісовської, Соломії Крушельницької, Лесі Українки.

У цей ряд ми можемо поставити і прізвище видатної української сучасної письменниці, нашої землячки, емігрантки Емми Андієвської, із життям і творчістю якої ми познайомилися на минулому уроці. “ Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя.” Е.Андієвська.

 «Я» людини неповторне та індивідуальне. Воно заслуговує на повагу, як і «я» кожної іншої особистості. Співіснувати вони можуть лише при взаємній повазі та допомозі. До цього нас закликає твір Емми Андієвської «Казка про яян», над яким ми будемо працювати сьогодні на уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання

1.      Літературна гра «Світлофор».

     

(Якщо твердження правильне, діти піднімають кружечок зеленого кольору, а якщо ні – червоного)

1.                       Пастушок, заганяючи козу, упав у криницю. Ні

2.                       Хлопчик потрапив на площу великого міста. Так

3.                       Перший чоловік, до якого підійшов козопас, не відповів на жодне його запитання. Так

4.                       Зовсім зневірившись, хлопчик натрапив на однолітка, який поділився з ним окрайцем хліба. Ні

5.                       Кожен яянин знає лише своє «я», і тому запитань іншої людини просто не чує. Так

6.                       Дідусь почув питання хлопчика тільки тому, що він теж колись був чужинцем і його здолали немощі. Так

7.                       Кожен яянин із задоволенням приймає допомогу інших. Ні

8.                       Там усі харчуються власним «я». Так

9.                       Коли дідусь був юнгою на кораблі, то випав за борт і опинився в місті яян. Так

10.                    Вийти з міста можна було тільки дійшовши до брами і сказавши: «Сім-сім, відчинись». Ні

11.                   Хлопчик хотів подбати про дідуся й тому покликав його із собою. Так

12.                   Повернувшись додому, малий козо пас став красенем-велетнем. Ні

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

1.      Слово вчителя.

     

Отже, тема сьогоднішнього уроку: Емма Андієвська «Казка про яян». Добро і любов до світу. Порушення питань моралі, дружби, сили слова. (ЗАПИСУЮТЬ У ЗОШИТИ)

Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над твором Емми Андієвської «Каз­ка про яян», опрацюємо зміст твору, розкриємо його повчальний зміст, познайомимося з поняттям «притча» та складемо пам’ятку «Як не стати яянином».

2.Робота над епіграфом уроку.

        

Найщасливіша та людина, яка дає щастя найбільшій кількості людей.

                                                                                                                  Дені Дідро

- Як ви розумієте епіграф уроку?

-Чи відповідає він змісту „Казки про яян”?

V. Основний зміст уроку.

1.                       Робота з назвою твору.

    Я думаю, що всі звернули увагу на незвичайну назву казки. Що це за слово таке яянин, що воно означає?  (Яянин – це той, хто живе в країні яян).

         

    Яяни – іменник, що називає осіб за територіальною ознакою (місцем народження чи проживання). Наприклад, львів’янин. Але: іменики з суфіксами      -анин,  -янин називають також жителів місцевостей, які не є географічними назвами: горянин – житель гір, хуторянин – мешканець хутора, побережанин – житель побережжя. Отже, яянин – це той, хто живе на території власного Я.

          

2.                       Жанр твору

Скажіть, будь ласка, чи існує така країна насправді? (Ні)

Що ми можемо сказати про жанр твору? (Казка)

Давайте доведемо, що твір Емми Андієвської має казкові елементи.

Що таке казка?

Казка – епічний, розповідний, сюжетний художній твір усного походження про вигадані та

               фантастичні події.

Давайте визначимо ознаки казки (казкове).

1.                                               Спосіб переміщення.

2.                                               Місто, де жили яяни.

3.                                               Спосіб життя яян.

4.                                               Чарівні брами.

5.                                               Сім брам.

6.                                               Слово − ключ, яке допомагає відчинити брами.

7.                                               Перетворення дідуся на самоцвіти .

8.                                               Щасливе закінчення твору .

Отже, це – казка. 

А як ви думаєте: чому казка і у 6 класі? Це казка не проста, а казка-притча. З поняттям притча ми сьогодні познайомимось.

           

Притча – коротке оповідання алегоричного змісту з яскраво вираженою мораллю 

                  (повчанням) .

Ознаки притчі:

А) Невеликий обсяг.

Б) Алегоричні образи.

А давайте пригадаємо, що таке алегорія.

Алегорія – це зображення абстрактного поняття, передане за допомогою конкретного

                 образу.

Давайте  визначимо ознаки притчі, попрацювавши над твором.

         

3.      Випереджальне завдання.

Давайте визначимо ознаки притчі, попрацювавши над твором. Учні отримали випереджальне завдання.

-                                           Хто такі яяни? Щоб зрозуміти  подивимося невелику інсценізацію, яку нам підготували хлопці.

3.1.                                                                                               Інсценізація.

Пастушок: Я вам охоче допоможу, аби тільки щось попоїсти.

Дідусь: Яянинові годі допомогти. Ніхто не може догодити яянинові, бо тільки він усе сам знає і

              вміє, і то найкраще.

Пастушок: Але ж людина мусить їсти, аби втриматися при житті!

Дідусь: Усі тут харчуються власним «я». Коли воно вичерпується, яянин умирає, проте «я»

              кожного  із яян таке невичерпне, що всі тутешні мешканці майже вічні.

Пастушок: Але я зовсім не хочу ставати яянином!

Дідусь: За рогом моєї вежі лежать кельми для новоприбулих, бери собі якусь і починай будувати

              свою вежу.

Пастушок: Невже з цього міста немає виходу?

Дідусь: Ще на початку я здибав одного юродивого. Він повідав мені, що місто має сім брам і з

             кожної можна вийти, хоча досі жоден не міг відчинити брами з тієї причини, що не

             спроможний вимовити коротенького слова, що відчиняє ці брами.

Пастушок: Яке ж це слово?

Дідусь: Це слово знають усі яяни: звичайнісіньке «ти». Але коли хтось із яян пробує вимовити

            «ти», в устах яянина це чомусь завжди обертається на «я», і тому брами не відчиняються.

Пастушок: Я спробую. Ходімо разом, бо я тобі дуже вдячний на пораду.

3.2.                                                                                               Фанфік.

Учениця приготувала фанфік. Що таке фанфік?

4.                                                                                                     Словникова робота.

-                                           А чи знаєте ви як називається людина, яка думає лише про себе, ставить свої інтереси над усе?

А як називається людина, яка безкорисливо піклується про інших?

             

Словник:

Егоїст − людина, яка ставить власні інтереси над усе.

Альтруїст − людина, яка безкорисливо піклується про благо інших.

              

-                                           Хто у творі егоїст, хто альтруїст?

-                                            Чому автор не дає яянам імен?

То які ознаки притчі є у творі? (Є алегоричні образи: вежі, місто яян та невеликий обсяг).

Отже, ми визначили ознаки притчі у казці. А зараз перейдемо до роботи, після якої зможемо зрозуміти, що це твір − притча.

                    

5.                                                                                                     Робота в групі.

А зараз попрацюємо групою. На попередньому уроці ми визначили у тексті образи-символи. Давайте пригадаємо їх.

А тепер ваше завдання розкрити приховані реальні явища, особу або рису характеру в конкретному образі, підібравши відповідні значення до образів-символів.

№	Художні образи	Приховані реальні явища,особи, риси характеру
1.	Яяни	егоїзм
2.	Вежі −	внутрішній світ людини, але він валиться постійно, бо не підкріплюється підтримкою інших, турботою. Не можна побудувати самому.
3.	Брами −	обмеженість, замкнутість людей.
4.	Хлопчик −	маленький, учиться жити, дослухається до порад.
5.	Старий −	символ досвіду, мудрості,допомоги.
6.	Самоцвіти −	нагорода за вміння зрозуміти, допомогти, почути іншого.

6.                       Рубрика «Це цікаво!»

                

 «Що об'єднує Вавилонську башту та вежі міста яян?»

Вавилон — велике й багате місто в стародавній Месопотамії.

Місто, у якому жили яяни, знаходилося у глибочезному проваллі серед високих скель. Це було місто бідняків, бо складалося з веж, що весь час завалювалися.

    Прадавній вавилонський міф розповідає про спорудження після всесвітнього потопу вежі «висотою до небес».

    Будівництво йшло успішно, башта ставала все вищою, адже люди, розмовляючи однією мовою, працювали дружно, злагоджено. Розгніваний людським зухвальством Бог переплутав людські мови так, щоб будівельники перестали розуміти один одного, — і вежа розвалилася.

    У місті яянів вежі вузькі, довгі, не схожі одна на одну, бо «їх кожен будує на свій лад». Не дивно, що «ці вежі весь час розвалюються», що деякі з них — лише купи каміння, у дідуся вежа найнижча й напівзруйнована. Яяни, на відміну від різномовних вавилонян, узагалі не розмовляють, вони не можуть вимовити навіть звичайнісіньке «ти».

      Отже, і легенда, і казка нас навчають, що без краси людських взаємин не може бути гармонії й краси ні в природі, ні в людському оточенні.

                

7.                       Фізкультхвилинка.

8.                       Групова робота. Робота над текстом твору.

               

 На минулому уроці ми добирали ключові фрази тексту. Зараз вони перед вами у роздрукованому вигляді. Ваше завдання розмістити ці фрази у табличці відповідно до того, про кого йде мова 

Яяни	Пастушок

                                                                                                                                                                                                                            

     ПАСТУШОК                                                                                       ЯЯНИ 

кожен знає тільки своє  „я”                                                   я вам охоче допоможу

харчується власним „я”                                                                  я спробую

„я” кожного невичерпне                                          я тобі дуже вдячний за пораду

                                                                                           я хотів би подбати про тебе

                                                            я хочу аби ти бодай  перед смертю дихнув свіжим повітрям

                                                                                               я не хочу ставати яянином

                                                                                              

-                                                  Яке слово повторюється у кожній фразі? (Я).

-                                                  Що воно уособлює? (Духовний світ людини)

     -   Чи однаковий зміст „я” яянів зі змістом „я”     пастушка?

- Що ми можемо сказати про риси характери яянів і пастушка? Давайте спочатку визначимо, якими рисами характеру наділені яяни. Ми вже знаємо, що в основі яянів лежить власне «я». Давайте заповнимо схему, дописавши до «я» риси характеру яянів.

 

 

А тепер давайте визначимо риси характеру пастушка, дописавши до іншої схеми ці риси.

 

ЯЯНИ                                                                     ПАСТУШОК

Егоїсти                                                                         чуйний

переповнені власною гординею                              цілеспрямований

                                                                                  добрий

                                                                            поважає старість

                                                                                       вдячний

                                                                                 цінує волю

                                                                        не хоче ставати яянином

-У якій  колонці більше „я”? Чий духовний світ багатший?  Чому?

9.                       Міркуємо над прочитаним.

                     

-         Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі?

-         Чи у вас є часточка від яяна? (Така часточка є в кожного, але, на щастя, найкращі духовні якості переважають)

-         Який висновок можна зробити з цієї історії? (1. Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе. 2. Добре братство миліше, ніж багатство. 3. Людина без друга, як ліва рука без правої).

-         Чи дала Е. Андієвська нам пряму відповідь, хто ж такі яяни?

(Прямої відповіді в тексті не знайдеш, її треба шукати, міркуючи над розповіддю про пастушка, який потрапив у повчальну, вигадану автором казкову історію, в результаті якої ледве не змінилося все його життя).

- Яка тема  твору?

(Тема важливості творення добра людиною без очікування результату).

- Яка ідея?

(Ідея: засудження тих, хто чує тільки власне «я», до всього іншого — байдужі, возвеличення доброти, чуйності, прагнення подати безко­рисливу допомогу тому, хто її потребує).

                    

- А чому навчає нас твір?

Повчальне (притчове) значення твору:

повага до старших;

уміння боротися з труднощами і долати їх;

відчувати не тільки своє «я», а також «я» оточуючих;

нічого немає кращого за рідну домівку, країни.

-Отже, ми з’ясували, що в творі крім алегоричних образів, невеликого об’єму є мораль. То до якого жанру ми можемо віднести твір? (Притча)

-Так, твір Емми Андієвської «Казка про яян» належить до жанру казка-притча.

10.                   Творча лабораторія письменниці.

                     

-Якими художніми засобами та прийомами користувалась Емма Андієвська, щоб якнайточніше передати зміст та ідею? Зазирнемо у творчу лабораторію письменниці. Пропоную вам попрацювати у знайти в тексті твору засоби його увиразнення.

Знайти у творі художні засоби, які Емма Іванівна використала(епітети, метафори, звертання, гіперболи).

 Епітети …….

Глибочезнепровалля, кволийдідусь, коротесеньке слово, свіжеповітря, вельмишановна брама

 Метафори……

Харчуютьсявласним “Я”, здолалинемощі, внутрішніпідпоритримали мене, брама випустила на волю.

 Звертання …….

Вельмишановнабрамо, хлопчику, дідусю

 Гіпербола …….

Хлопчик піднявдідуся; замістьдідусямішок за плечима.

11.                   Гра «Вилучи зайве»

                   

А зараз пограємо у гру «Вилучи зайве». Я називатиму риси характеру притаманні хлопчику і дідусю. Якщо ця риса не притаманна цьому герою, ви повинні плеснути у долоні.

 Хлопчик. Добрий. Турботливий. Лінивий. Допитливий. Байдужий. Легковажний. Шанобливий. Сердитий. Боязкий. Чемний.

 Дідусь. Вдячний. Доброзичливий. Фантазер. Злий. Самовпевнений. Пихатий. Агресивний. Працьовитий.

                   

12.                   Складання пам’ятки «Як не стати яянином»

1.           Думати не лише про себе, а й про інших, турбуватися про них.

2.           Навчитися слухати інших, поважати їхню думку.

3.           Учитися у мудріших, прислухатися до розумних порад.

4.           Допомагати старшим і тим, хто цього потребує, не чекаючи віддяки.

VІ. Підсумки уроку.

1.      Мозковий штурм.

             

 До якої країни потрапив пастушок?

 Чи були яяни щасливими людьми?

 За яких умов яянин міг покинути своє місто?

 Чому мешканцям ніколи не таланило це зробити?

 Чому брама відчинилась перед пастушком?

 Доведіть, що твір Е.Андієвської – притча?

 Чого навчає своїм твором письменниця?

                

2. Рефлексія емоційно-ціннісних ставлень.

Навколо вас – ваші однокласники. Сядьте в коло. Візьміть аркуш, на якому написано «Ти». Запиши все те, за що ти цінуєш однокласника, який сидить праворуч від вас. Обміняйтеся аркушами.

 

2.      Технологія «Незакінчене речення»

          

А зараз візьміть долоньки, які лежать на ваших партах. Ці долоньки символізують єдність. Продовжіть речення, написане на долоньці і прикріпіть її на дошку.

Щоб не стати яянином….

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

1.                       Самооцінювання

              

(На картках самооцінювання).

Оцінювання

VIII. Домашнє завдання

(на вибір)

                

* Знайти прислів’я та приказки, у яких говориться про добро.
* Написати лист яянам від свого імені.
* Намалювати ілюстрацію до казки.